Музей зберігає понад 416 000 предметів, пов’язаних із війнами та збройними конфліктами ХХ і ХХІ століть на території України та за участі українців. Формування колекції розпочалося задовго до відкриття Музею — у 1940-х роках — і спершу було пов’язане переважно з бойовими діями та учасниками Другої світової війни. До неї входила зброя, уніформа, фотографії та особисті речі військовослужбовців регулярних і напіввійськових формувань різних країн Східноєвропейського фронту. Поступово її масштаби розширювалися завдяки надходженням, що стосувалися визначних персоналій та артефактів, які представляли теми локальних воєн і збройних конфліктів ХХ століття. Від 1990-х років і до сьогодні розвиток і поповнення колекції значною мірою визначаються соціально-гуманітарним акцентом — зосередженням на особистих історіях людей, як озброєних, так і беззбройних, які опинилися в епіцентрі двох світових війн, пережили наслідки тиранії, стали жертвами геноцидів і, попри все, чинили власний фізичний або духовний спротив агресору. Та більше — у надзвичайно складних, часто несприятливих умовах вони ставали на жертовний шлях боротьби за національну незалежність, державний суверенітет і територіальну цілісність України у ХХ–ХХІ століттях. Саме тому в нашому Музеї можна побачити надзвичайно різноманітні експонати, які розповідають про різні часи, події та долі.
Тривалість: 1.24 хвилини
Зміст: Історія заснування музею, архітектура, унікальні експонати Лі-2 та Кісткодробилка
Офіцерська шабля зразка 1882 року була стандартизованим зразком для офіцерів французької армії. Її дизайн походить від шабель колоніальних військ. Виробництво було налагоджено мануфактурою BALP у Сент-Етьєні. Масове виробництво шабель зразка 1882 року відбувалося під час Першої світової війни. Їх використовували інженери, колоніальні війська (крім артилерії), жандармерія, єгери, гірська піхота (альпійські єгери) та Республіканська гвардія. Шаблю офіційно знято з озброєння 13 серпня 1925 року, але її досі використовують кадети Національної школи офіцерів пожежної служби.
| Інформація | Опис |
|---|---|
| Період: | Ранній Новий час (XV-XIX століття), Перша світова війна 1914-1918, Міжвоєнний період 1918-1939. |
| Рік: | 1882-1925 |
| Виробник: | BALP St. Etienne |
| Матеріали: | Дерево, метал, шкіра. |
| Техніка: | Фабричне виробництво, кування, різьблення, лиття. |
| Розміри: | 98.5 x 12.0 cm |
Унікальною реліквією для Музею став жовто-блакитний прапор із самого епіцентру героїчного спротиву агресору на території металургійного комбінату «Азовсталь» у місті Маріуполь. Цей стяг розвівався до самого кінця над будівлями заводу під час бою за місто. Свідченням «русского міра» є уламок ворожого снаряда, який впаявся в тканину. З 10 квітня українські захисники, які обороняли завод, та цивільні, що сховалися там, опинилися в повній облозі. Прапор був врятований з пекельного металургійного комбінату розвідниками Головного управління розвідки Міністерства оборони України, яким, незважаючи на інтенсивний російський обстріл, вдалося здійснити кілька рейдів на гелікоптерах для порятунку цивільних та поранених.
| Інформація | Опис |
|---|---|
| Період: | Російсько-українська війна: повномасштабне вторгнення Росії 2022 року. |
| Рік: | 2022 |
| Країна (походження/використання): | Україна |
| Матеріали: | Метал, нитки, тканина. |
| Техніка: | Шиття |
| Розміри: | 90.0 x 140.0 cm |
Пам'ятну банкноту "ПАМ'ЯТАЄМО! НЕ ПРОБАЧИМО!" номіналом 20 гривень випущено Національним банком України. Вона була введена в обіг 23 лютого 2023 року (обмеженим тиражем). Вона присвячена відбиттю повномасштабного вторгнення російських окупантів та увічненню стійкості та незламності українського народу, сили його духу та героїзму. Дизайн цієї унікальної банкноти створив заслужений художник України Володимир Таран.
| Інформація | Опис |
|---|---|
| Період: | Російсько-українська війна: повномасштабне вторгнення Росії 2022 року. |
| Рік: | 2023 |
| Країна (походження/використання): | Україна |
| Мова: | Українська, англійська |
| Автор: | Володимир Таран, Олександр Смирнов, Сергій Мішакін. |
| Матеріали: | Папір, друкарська фарба. |
| Техніка: | Кольоровий друк. |
| Розміри: | 8.0 x 16.5 см |
На оглядовому майданчику просто неба Музею серед артефактів російсько-української війни помітне місце посідають уламки фронтового бомбардувальника Су-24М із тризубом на крилі. Восени 2022 року, на хвилі приголомшливого контрнаступу Сил оборони України, співробітники музею вирушили в експедицію щойно звільненими територіями Харківської області та землями Донеччини, щоб задокументувати цю знаменну для всієї країни подію. На дорозі від міста Ізюм Харківської області увагу дослідників привернув досить незвичайний силует у полі серед незібраного урожаю. Це були рештки літака, які згодом виявилися українським Су-24. Так було зібрано перші експонати цієї місії: фюзеляж, бортові прилади та парашут.
| Інформація | Опис |
|---|---|
| Період: | Російсько-українська війна: повномасштабне вторгнення Росії 2022 року. |
| Рік: | 2022 |
| Країна (походження/використання): | Україна |
| Матеріали: | Метал, фарба, дріт. |
| Техніка: | Фабричне виробництво. |
«Кісткодробилка» з Янівського концтабору довгий час експонувалася в музеї як доказ нацистської жорстокості та виконувала ідеологічну функцію – мала емоційно шокувати відвідувачів. Згодом з'явилися ревізіоністи, які стверджували, що цей предмет є радянською пропагандистською вигадкою і не може підтверджувати масові вбивства в таборі. Насправді ж це кульовий млин XIX століття, спочатку призначений для будівельних робіт. Згідно зі свідченнями колишніх в'язнів та дослідженнями істориків і криміналістів, його використовували під час таємної «Операції 1005» для подрібнення людських кісток після ексгумації тіл, щоб приховати сліди масових вбивств, скоєних у Янівському таборі.
| Інформація | Опис |
|---|---|
| Період: | Друга світова війна 1939–1945. |
| Рік: | 1941-1944 |
| Країна (походження/використання): | Україна (УРСР / УРСР) |
| Матеріали: | Метал |
| Техніка: | Фабричне виробництво. |
| Розміри: | 3.10 x 4.40 x 2.16 м |
NLAW був переданий музею восени 2022 року бійцями загону спеціального призначення «Омега» Національної гвардії України. Ця зброя належала майору Вадиму Зеленюку – сильній, сміливій, вольовій та рішучій людині, багаторазовому чемпіону та призеру України та Європи з бойового самбо, дзюдо та універсального бою. 22 серпня 2022 року на підходах до міста Авдіївка його група отримала завдання відбити штурм противника та закріпитися на призначених позиціях. Використовуючи два протитанкові ракетні комплекси NLAW, майор Зеленюк знищив дві ворожі бойові машини піхоти разом з екіпажами. Рухаючись уперед, прикриваючи побратимів і приймаючи вогонь на себе, він отримав кулеметне поранення, але продовжив рухатися вперед та знищувати ворога. Потім група потрапила під мінометний обстріл. Вадима було смертельно поранено осколком снаряда. Йому посмертно присвоєно звання Героя України, сім'я отримала орден «Золота Зірка».
| Інформація | Опис |
|---|---|
| Період: | Російсько-українська війна: повномасштабне вторгнення Росії 2022 року. |
| Рік: | початок 21 століття |
| Країна (походження/використання): | Велика Британія, Україна, Швеція. |
| Виробник: | Saab Bofors Dynamics (SAAB), Thales Air Defence Limited (TADL). |
| Матеріали: | Штучне волокно, метал, пінопласт, пластик, стрічка тасьми, стрічка, фарба. |
| Техніка: | Рукопис, фабричне виробництво. |
| Розміри: | 101.6 x 32.0 см |
На цій виставці представлена перша національна валюта сучасної України – гривня, введена Центральною Радою 1 березня 1918 року. Перші банкноти, замовлені Центральною Радою, але введені в обіг за гетьмана Павла Скоропадського, були надруковані в Берліні та славляться винятковим художнім оформленням. Створення цих грошей було національним проектом, реалізованим найвидатнішими українськими митцями того часу: Георгій Нарбут створив найвідоміші банкноти – 100 та 500 гривень. Василь Кричевський був автором дизайну першої банкноти номіналом 2 гривні. Іван Мозалевський, керівник проекту, розробив банкноти номіналом 1000 та 2000 гривень. Кожен із художників унікально інтерпретував національний символ – Тризуб, що робить кожну банкноту унікальною.
| Інформація | Опис |
|---|---|
| Період: | Визвольні змагання 1917–1921 років. |
| Рік: | 1918 |
| Країна (походження/використання): | Німеччина, Україна |
| Мова: | Українська |
| Автор: | Георгій Нарбут |
| Виробник: | Друкарня Reichsdruckerei |
| Матеріали: | Папір. |
| Техніка: | Кольоровий друк. |
| Розміри: | 11.5 x 17.5 см |
В музейній експозиції 80-х років було представлено багато унікальних експонатів; проте ні їхня історія, ні самі експонати до кінця радянської епохи не стали предметом наукового дослідження. Одним з артефактів, унікальна історія якого залишалася невідомою, була трофейна шабля японського армійського службовця, подарована музею восени 1984 року Іваном Сергеєвим. Учасник боїв біля озера Хасан 1938 року, під час німецько-радянської війни він служив у Військово-повітряних силах Радянського Тихоокеанського флоту. Шабля має риси, характерні для армійських катан того часу: ножни, вкриті коричневою шкірою, коричневе оплетення руків'я та китицю, колір якої відповідав званню власника.
| Інформація | Опис |
|---|---|
| Період: | Ранній Новий час (XV–XIX століття), Друга світова війна 1939–1945. |
| Рік: | XVII-XVIII століття |
| Країна (походження/використання): | Японія |
| Автор: | Fujiwara Kanetsuna (Gio Tahei). |
| Матеріали: | Дерево, латунь, шкіра, сталь. |
| Техніка: | Ручна робота, кування, гравіювання, штампування. |

